Появу музичних творів та інструментів, стародавні китайці у своїх легендах пов’язували з богами. За їхніми твердженнями, боги визнали людину своїм закінченим творінням тільки тоді, коли вони навчили її грі на музичних інструментах.
З давніх часів традиційний китайський музичний інструмент ґучжен був улюбленим інструментом вчених та мислителів. Ґучжен називали «батьком китайської музики» та «інструментом мудреців». У давні часи інструмент називався просто «цинь», але у 20-му столітті цим терміном став позначатися цілий ряд музичних інструментів: схожий з цимбалами янцінь, сімейство струнних інструментів хуцинь, західне фортепіано, тощо. Тоді приставка «гу», тобто «стародавній» і була додана до назви. У деяких джерелах можна зустріти назву «цісяцінь», тобто «струнний музичний інструмент», це ще одна назва ґучжену.
Коли інструмент з’явився вперше, сказати досить важко, а ось дата, коли він отримав широке застосування зафіксована у писемних згадках – 1121 – 255 роки до нашої ери.
Інструмент ґучжен нагадує арфу, тільки розташовану в горизонтальному положенні. Дуже часто корпус ґучжен, який дещо відрізнявся від сучасного, прикрашали малюнками, перлинами та дорогоцінним камінням. Традиційно, струни виготовлялися з шовку, але сучасні музиканти воліють використовувати сталь – для струн високого регістру, та сталь з мідним покриттям – для басових струн.
У давнину, музиканти грали пальцями, сучасні ж гравці віддають перевагу медіаторам, які надягають по 4 на пальці кожної руки для того, щоб звук був гучнішим. Права рука витягує ноти, ліва регулює висоту звуку. Почути звучання цього надзвичайного інструменту можна на відео Melody Yan.
