Переговори “по-китайськи”. Регламент понад усе!

2 хвилин читати

Будь-яка країна має свою специфіку, в тому числі ведення переговорів. Починаючи бізнес-партнерство з Китаєм – гарно підготуйтеся аби розуміти процес. 

У Китаї кожен крок співробітника чітко регламентується наказом, інструкцією або місцевими правилами, багато труднощів на переговорах пояснюються саме тим, що китайці просто не хочуть вам говорити, що це заборонено відомчим рішенням або не рекомендується взагалі. 

Щоб не потрапити в таку ситуацію, вивчіть законодавство та нормативно-правову базу у конкретній ситуації. Ставте питання в різних формах до тих пір, поки вам не стане все повністю зрозуміло. Обов’язково уточнюйте відповіді. Саме так діятиме і китайська сторона, для них це природна поведінка у бізнес-відносинах. 

І, найважливіше, завжди запитуйте, дозволена або заборонена та чи інша форми роботи, яким документом це регламентується, чи можна побачити цей документ?

Основні документи китайського виробника, які варто побачити до підписання угоди

  • Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної У кожного постачальника, який займається комерційною діяльністю в Китаї, як і в іншій країні, має бути офіційно оформлена юридична особа. 
  • Статут компанії (в залежності від виду юридичної особи). В якому чітко вказані імена власників даного бізнесу та право підпису.
  • Свідоцтво про постановку на податковий облік. На відміну від свідоцтва про реєстрацію, цей документ підробити складніше.
  • Особистий документ, що засвідчує особу. Будь-який співробітник китайської компанії, підписує документ (договір, контракт, тощо), наприклад, менеджер або топ-менеджер, зобов’язаний надати копію свого особистого документа, що засвідчує особу.
  • Довіреність на право підпису. Єдина людина, яка від імені компанії може укладати договори без довіреності, зазначений у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи. Всі інші повинні підтверджувати свої повноваження. 
  • Сертифікат якості. У Китаї отримати сертифікати якості продукції або якості послуг досить складно, також це є дорогим процесом.
  • Експортна ліцензія – компанія зобов’язана отримати цей документ, якщо веде експорт товарів зі спеціального переліку. Наявність даної ліцензії буде відрізняти компанію від звичайного спекулянта, який видає себе за виробника.

Враховуйте і те, що в Китаї дійсно існує великий обсяг відомчих документів, до яких іноземці просто не мають доступу. Але ніхто не забороняє вам на переговорах шляхом запитань перевірити ще раз, регулюється цей вид діяльності якимось закритим листом або це просто відмовка.

Вербицька Анна

журналіст