Для мільйонів людей у таких країнах, як Китай, Індія, Шрі-Ланка, Японія, Пакистан – чай це не просто традиція, а джерело спокою, духовності та задоволення. Щоб зрозуміти роль чаю у світовій історії, найкраще почати з Китаю. У Китаї завдяки різноманітному клімату росте безліч сортів чаю. Майже в кожній провінції є свій характерний сорт, наприклад, сихулунцзін – провінція Чжецзян, сучжоубилочунь – провінція Цзянсу та хуаншаньмаофен – провінція Аньхой. На Півдні Китаю, де поширена кантонська культура, люди часто вітають одне одного словами “підемо вип’ємо чаю”. Чай у Китаї – це скоріше спосіб життя.
Значення чаю у різні епохи
Відкриття чаю приписують китайському імператору та батькові китайської медицини Шень Нуну, який жив у Китаї близько 2700 року до н. е. Він мав неабиякі знання в галузі цілющих лікарських засобів. За легендою, історія чаю почалася в той момент, коли Шень Лун, втомлений від роботи, вирішив закип’ятити воду на багатті і не помітив, як у неї впало листя з чайного дерева. Випивши напій, що заварився, він відчув бадьорість і приплив сил. Тоді він зрозумів, що знайшов новий цілющий засіб і вирішив краще вивчити його властивості.
Після цього відкриття китайці почали активно вивчати чайні рослини та вирощувати їх. Трохи пізніше у Китаї слово чай отримало свій ієрогліф, який вимовляється як “ча”. Він виконаний у вигляді дерева з квітами, листям та людиною між ними. Цей ієрогліф означає гармонію людини з природою. Збереглися ранні рукописи зі згадкою про чай, датовані 1115 роком до нашої ери, в яких китайський князь Жоу Гун описував цей напій. Він зазначив, що напій гіркий на смак і коли людина його п’є, то краще мислить, хочеться менше спати, тіло набуває легкості, а зір прояснюється.
В епоху династії Чжоу, з 1045 до 221 року до н. е. китайці пили вино, настоянки і відвари, серед яких був і чай. На той час люди використовували чай як лікарський засіб. Трохи пізніше в епоху Хань, з 206 р. до н. е. по 220 рік н. е. чай стає поширеним товаром на китайському ринку, особливо в сучасній провінції Сичуань, набуваючи популярності серед усіх верств населення. А після епохи Тан, що тривала з 618 по 907 роки, чайна галузь розвивалася в Китаї швидкими темпами: з’являються нові технології вирощування та обробки чайного листя. Чай став невід’ємним елементом китайської культури. Цей напій оспівували у піснях та віршах, зображали на картинах.
З часом про чай дізнаються і за межами Китаю. Спочатку чай потрапляє до Японії, де відразу стає дорогоцінним напоєм. Потім чай привозять до Кореї та Близького Сходу. У Європі про чай дізнаються лише в 16 столітті і там він теж практично відразу набуває широкої популярності і стає улюбленим напоєм.
6 основних видів чаю
Сьогодні в Китаї існує величезна різноманітність чаю, але насправді весь вироблений в Китаї чай прийнято ділити на 6 видів: білий, зелений, жовтий, улун, червоний та пуер. Чай з додаванням різних інгрідієнтів є лише різновидом цих шести видів чаю. А от скільки всього сортів китайського чаю, не скажуть навіть досвідчені чаєзнавці.
Білий чай
Білим чаєм прийнято називати чай створений з буруньок та наймолодших пагонів чайного куща «камелія». Ця назва походить від тонких сріблясто-білих волосків на бутонах рослини, що не розкрилися та які надають бурунькам сріблясто-білий колір. Сам заварений чай, незважаючи на назву, має блідо-жовтий відтінок. У білому чаї головне, щоб використовувалися саме молоді пагони та бруньки. Дуже важлива також технологія виготовлення продукту, що передбачає мінімальне втручання у природні процеси. Чим менше в чаї листя і чим більше буруньок, тим якіснішим вважається такий продукт і тим дорожче коштує. У найдорожчих сортах чаю містяться лише буруньки.
Більшість білого чаю вирощується в одному регіоні – у горах китайської провінції Фуцзянь, на висоті від 1000 метрів і вище. Саме там природою створені найкращі умови для зростання чайного куща, який здатний давати багато буруньок і молодих пагонів. Тим не менш, існує безліч сортів білого чаю, сировину для яких вирощують в інших провінціях Китаю.
Зелений чай
Це дуже популярний вид китайського чаю. На сьогоднішній день він вирощується у 18 провінціях Китаю. Після збору, листя ретельно висушується на сонці або проходить температурну обробку і піддається лише мінімальному ступеню ферментації. Завдяки особливим умовам виробництва чайне листя зберігає максимум цінних речовин. З давніх-давен саме китайський зелений чай вважається цілющим. Хоч у світі щороку і виробляють тонни зеленого чаю, саме китайські сорти вважаються найвитонченішими, найякіснішими та найсмачнішими. Якісний зелений чай надовго зберігає свої унікальні якості. При правильному зберіганні він дає аромат свіжої зелені так, наче листочки щойно зірвали з куща. Деякі сорти китайського чаю навіть п’ються лише у особливих випадках. Їх цінують як вишукані ласощі.
Жовтий чай
Жовтий чай виготовляється із сировини високої якості виключно у Китаї у провінціях Сичуань, Хунань, Чжецзян, Фуцзянь. Він вважається імператорським чаєм. Дуже довгий час жовтий чай ретельно оберігався від іноземців, за розголошення його таємниць суворо карали. Жовтий чай був привілеєм лише імператора та вищої знаті. Особливість жовтого чаю у тому, що його міцність не змінюється з моменту заварювання.
Червоний чай
Червоний чай у Китаї – це скельний чай. Саме цей чай потрапив до Європи. Високоферментований, червоний чай витримував суворі умови транспортування та добре зберігав свої смакові й ароматичні властивості. У 19 столітті англійські торговці усвідомивши комерційну вигідність продажу чаю у Європі, почали активно закуповувати у Китаї саме його. Однак, ці переваги китайських скеляних чаїв, на жаль, зіграли з чайними плантаціями злий жарт – англійці викрали саджанці чайного дерева та налагодили масове виробництво в Індії. Крім цього англійці перейменували «червоний чай» на «чорний», чим внесли жахливу плутанину в класифікацію, а найважливіше у розуміння суті та змісту цих чаїв.
Відмінною рисою червоного чаю є сильний різкий аромат, пронизливий та довгий смак. На відміну від інших видів китайського чаю цей аромат та смак не пропадає навіть при додаванні до чаю різних квітів.
Пуер
Пуер – один із найбільш популяриних сортів чаю у 21 столітті. Назва “Пуер” утворилася від однойменного міста Пуер, розташованого на Південному Заході Китаю. Незвичайною формою фасування та способом ферментації китайський чай пуер зобов’язаний розвитку експорту. Транспортуванню могли піддавати лише такі листочки, які б не зіпсувалися під час подорожі. Саме тому виникли різноманітні методи ферментації. Було помічено, що смак чаю розкривається лише згодом, тому його тривале зберігання стало практикою. Для перевезення великої партії чай ретельно пресували. У такому вигляді він не тільки краще зберігався, а й остаточно визрівав, набуваючи особливого багатства смаку.
Особливо цінується Пуер зібраний із старих диких дерев. Терпкий смак такої сировини набагато сильніший, ніж у звичайних аналогів. Вважається, що камфорні дерева, що ростуть по сусідству передають свій аромат чайним листям. Тому багато колекціонерів відносять наявність товстих прожилок у чайному листі з ароматом камфори до ознак дикого дерева.
Улун
Чай Улун у тому вигляді, яким ми знаєм його сьогодні, пройшов довгу еволюцію. Сорт винайдений за часів династії Тянь (618 – 907 н.е.) у регіоні Байюнь, провінція Фунцзянь. Вперше цей чай стали називати Байюнь, через унікальний прекрасний аромат і смак. Це був перший чай, який використовували в якості данини за часів династії Сонг (960 – 1279 н.е.). Традиційно імператор вибирав провінції та регіони, які мали виробляти та постачати чаї для імператорської сім’ї, що вважалося великою честю, а також було вигідно для ведення бізнесу. Згодом ченці та їх учні почали часто відвідувати і мігрувати в провінцію Фунцзянь, вони були здивовані чудовим присмаком чаїв, що вирощуються в цій місцевості. Улун займає місце між зеленим та червоним чаєм, залежно від ступеня ферментації. Цей чайний напій є одним із найбільш шанованих у знаменитій китайській чайній церемонії.
Стародавні чайні церемонії та їх традиції в сучасності
Для багатьох країн чай – просто популярниий напій. Китай — це єдина країна у світі, де чаювання стало об’єктом культурної спадщини. Чайна культура Китаю формувалася та зберігалася протягом тисячоліть.
Вона регламентує не лише способи вирощування та приготування певних сортів, а й форму посуду, поведінку учасників церемонії. Вживання чаю в Китаї є практично релігійним ритуалом, що відображає особливості менталітету, філософії, поєднує соціальні та особисті риси та є унікальним явищем у світовій культурі.
Чай у давніх китайців входив до числа 7 речовин разом з рисом, соєвим соусом та сіллю, які необхідно вживати щодня. Сучасні молоді китайці сприймають чаювання швидше як данину традиції, і глибокий зміст ритуалу поступово втрачається.
Як і раніше, спільні чаювання влаштовуються під час зустрічі родичів: батьки та діти часто живуть далеко один від одного і сімейні зустрічі є справжнім святом. Також у китайців прийнято вибачатися у людини шляхом запрошення її на чай, а на весіллях чаювання стає способом передачі мудрості старшого покоління молодшому та згуртуванням двох сімей.
