Найхарактернішою рисою китайської мови є наявність тонів, що являють собою певний рух або збереження певної висоти голосового тону під час виголошення складу.
Залежно від тону, кардинально змінюється значення слів. Всього в китайській мові існує 4 тони: перший – високий, рівний; другий тон – висхідний від середнього до високого; третій тон – знижуються, потім висхідний; четвертий тон – падучий від високого до низького. Є ще 5 тон – нейтральний або нульовий. Він не має особливої інтонації та вимовляється нейтрально.
Залежно від того, яким тоном ви сказали те чи інше слово, його значення може повністю зміниться, наприклад: слова “мама” і “кінь” будуть – “ма”, якщо ми хочемо сказати мама, то говоримо першим тоном, а кінь – третім.
Або слово “смерть” і “чотири” для нашого вуха будуть звучати однаково – “си”, але для китайця ця фраза в залежності від вимови третім тоном – буде смерть, а четвертим – четвірка.
Якщо в кафе у Китаї ви попросите принести вам «танг» і помилитеся з тоном, то замість супу вам принесуть солодощі, які теж «танг», але з іншою інтонацією.
Вивчення китайської мови займає чимало часу і вимагає наполегливості, але це варте того, адже вивчаючи її ви маєте змогу відкривати нові горизонти зовсім іншого цікавого світу.
